Гнівань.

Гнивань-Hniwań


Використання матеріалів сайту тільки з відома автора


Тиврівський район Вінницької області

   раніше — містечко Гнівань Вінницького повіту Подільської губернії 



В Гнівані ми були проїздом. Точніше ми просто їхали і раптом побачили це диво — Гніванський костьол. Не зупинитися було не можливо.

Гнивань

В інтернеті зустрічаються згадки, що цьому костьолу (Св. Йосипа) вже 400 років або більше. Насправді будувати його почали в 1903 році, а освятили в 1906.

Калиновка

Гнивань

Гнивань

Ось який опис Гнівані дає прекрасна книга про Київсько-Одеську залізницю —  "Тут знаходиться великий цукрово-рафінадний завод, який належить акціонерному товариству; завод цей щорічно випускає від 700.000 до 750.000 пудів цукру-рафінаду, який розходиться в Південно-Західному краю, а також йде в Закаспійський край і Персію. У сусідстві зі станцією знаходяться також знамениті Гніванські гранітні ломки, які належать спадкоємцям Ф. Ярошинського ( про маєток Антополь, який належав Ярошинському читайте тут ). Ломка граніту робилася в цій місцевості здавна, але правильна розробка розпочалася з 1890 року. З цією метою були відкриті нові кар'єри, засновані мастерні для обробки гранітних брил і влаштований свій під'їзний шлях до станції. Гніванський граніт відрізняється твердуватістю, дрібно зернистим складом і темним, майже чорним кольором. Найбільш видатні спорудження виконані з гніванського граніту наступні : мости на р. Буг, р. Десні, віадук на Одеському лимані, бруківка в Києві і Варшаві і, нарешті, моноліт для пам'ятника Імператорові Миколі I в Києві. Окрім грубо-оброблених гранітів, вживаних у будівельній справі, у гніванській майстерні виробляються поліровані вироби дуже тонкої художньої роботи, такі як: гранітні столи, садові лавки і т. п.

Памятник Николая I в Киеве

Пам'ятник Миколи I в Києві. П’єдестал був зроблений з граніту, здобутого в Гнівані

А ось яке опис Гнівані, залізничної станції, залишив нам у свему романі "Байстрюк" маршал Родіон Малиновський (публікується з люб'язного дозволу Наталії Родіонівни Малиновської)

Станция Гнивань — тихая, чистенькая. Общий зал обставлен дубовой мебелью. На спинках диванов вырезаны буквы «ЮЗЖД». Здесь же, в зале, буфет, это по одну сторону коридора. По другую — билетная касса, багажная с весами и стойкой, обитой жестью, комната начальника станции и другие службы. Прямо с перрона коридор выводит на небольшую пристанционную площадь.
На площади несколько возов: кого-то ждут. Выпряженные волы и лошади неторопливо жуют солому, слегка приправленную сеном. В сторонке — брички с парной упряжкой. Лошади в них худые и, видно, ленивые. Да и откуда им взять прыти, если и солома им нечасто перепадает. Стоят, понурив головы, тупо уставившись в булыжник, которым вымощена площадь. На шеях этих кляч вместо колокольцев жестяные банки, издающие глухой неприятный звук: «ба-ла, ба-ла», из-за которого и зовут извозчиков балагулами*


* Балагул або балагула — єврейський візник, найманий для поїздок між селами і містечками смуги осілості. Іменування походить від соттветствующего слова на ідиш (власник колісниці, кучер), а не від звуконаслідування.
 

Гнивань

Це спорудження промислової архітектури кінця XIX — початку ХХ століття ми виявили в 10 хвилинах їзди від костьолу. Думаю, це і є згаданий цукровий завод спадкоємців Ярошинського.
 

Счета

Рахунок одеської контори Гніванського Цукробурякових заводу
 

Гнивань

Гнивань

Вид в окрестностях ст. Гнивани.

Вид в околицях ст. Гнівані. (З книги про ж/д гілку Київ-Одеса)
 

Вид в окрестностях ст. Гнивани.

Цікаво, що в 1884 році Гніванський цукровий завод мав свою контору в Одесі.  (фрагмент довідника «Вся Одеса 1884 рік»)
 

фотографії зроблені у вересні 2007,  травні і жовтні 2008 року

 

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *