Сокіоец-Sokolec
Використання матеріалів сайту тільки за згодою автора.
Немирівський район Вінницької області
раніше — містечко Сокілець Брацлавського воєводства Малопольскої провінції Речі Посполитої, потім — Брацлавського повіту Подільської губернії
Їхали ми після «авіаційного туру» Червоно-Вороновиця, їхали дивитися на твір Городецького в Печеру. Знав я, що на протилежному березі Південного Бугу, навпроти Печери, знаходиться також ніби щось цікаве — залишки млина. Час дозволяв і ми зупинилися за мостом через Південний Буг в Сокільці. Я думаю що Південний Буг напевно найкрасивіша річка, в усякому разі скрізь, де ми були на її берегах, скрізь це було фантастично красиво.
Правда, справедливості заради варто сказати, що бували ми в місцях, де знаходяться дворянські садиби, а ці люди мали дуже відмінний смак і уміли вибирати собі красиві місця, подаровані природою, щоб збудувати там свої резиденції.
Але те, що ми шукали в Сокільці резиденцією не було, це швидше пам’ятник промислової архітектури — колишній млин Потоцьких. Коли я побачив цей «млин», я зрозумів, що свою «резиденцію» я б влаштував саме в ньому…)) Приголомшливо красиво!
Це не замок, не палац, не готель, це усього лише водяний млин….
Побудував її випускник Петербурзької Академії Мистецтв Ян Гойрих у 1899 році.
Неймовірно красиво…
(шкода тільки фото не моє — знімав-знімав, а кращі виявилися не мої)))
Видно дамбу -греблю
фото Віктора Баль, 2014
Сокілець і Печора — частини одного маєтку Потоцьких-Свейковських. Причому основним був саме нібито Сокілець, де був прекрасний парк і капітальний палац, а в Печорі був ніби більш «прогулочний» палац, хоча дивно все це. Особливо враховуючи те, що в Печорі знаходиться фамільна усипальня Потоцьких… Можливо з’явиться інша інформація і картина стане яснішою. З більш менш точних подробиць мені відомо, що граф Костянтин Костянтинович Потоцький, буквально за тиждень до смерті, начебто в гарну теплу погоду відправився погуляти в містечко Сокілець, подивитися свій парк, і сильно застудився, захворів пневмонією і незабаром помер в Печорі, на руках дружини і дітей. Був дуже хорошою людиною і прекрасним господарем.
Верхівку будівлі прикрашає красива огорожа і кульки, напевно чавунні.
У 1951 році млин був перероблений в гідроелектростанцію. Потім начебто тут був маслозавод.
На мосту — залишки підйомного механізму для перекриття платини. фото Віктора Баль, 2014
В одному джерелі вказано було, що млин побудований з червоної цеглини. Може варто було з’їздити подивитися?
А ці маленькі балкончики… Романтично!
У незалежні роки усе згоріло. Тепер тут можна знімати фільми про війну. І битися за власність — що вже роблять. Планували (вдруге, правда, вже) побудувати готель…
Дуже мені ці кульки сподобалися… )
Просто насолодіться видом… А хто хоче насолодиться і відео цих місць — прошу)
Єдине знайдене мною старе фото млини в Сокільці. Початок ХХ століття.
Втім, збудувавши розкішний млин, граф Потоцький не збирався, мабуть, нею займатися, а активно шукав того, хто б це взяв на себе — орендаря. Пошук докотився навіть до Одеси.
Одесский Листок, 20.06.1901
Сокілець. акварель Георгія Малакова, 1956
Сокілець. акварель Георгія Малакова, 1958
Залишки механіхмов всередині млина.
Фото Віктора Баль, 2014
Фото Віктора Баль, 2014
Далі на знімках — споруди, які стоять поруч і теж відносяться до млина
Ця споруда пов’язана з основним залізним містком
До нього від основної будівлі тягнеться дорога, викладена каменем по краях.
А це Південний Буг на іншій стороні. І не скажеш, що далі буде така краса.
Будиночок знаходиться на протилежному березі Бугу.
Залишки технічних споруд. Так, і он таки є будиночок з червоної цегли)))
Подорожуйте дорогами України!)