Мукачев — Мукачево — Munkatsch

Використання матеріалів сайту тільки з відома автора.

Мукачево викликало враження порівняно доглянутого маленького європейського містечка. Ратуша, центральна пішохідна вулиця з маленькими особняками по сторонах, квіти, церкви. Загалом дуже приємне враження. Ну втім судіть самі, усе видно на фото. Ще одне приємне враження — від цін в місцевих ресторанах і кафе — ми довго шукали якийсь ресторан, у результаті знайшли двоповерховий, явно дорогий за місцевими мірками. Так от, ми поїли на трьох, рясно і смачно, включаючи якесь вже не пам’ятаю яке) фірмове блюдо, і обійшлося нам це в 70грн.
Але шок ще грандіозніший ми випробували у вареничній — порція вареників із сметаною і чаєм коштувала 2 грн. Так не буває…
Місту більше 1100 років. Історія міста з населенням в 82 тисячі чоловік багата на події. Це спочатку в основному угорська, потім австро-угорська територія. На німецький манер назва міста звучить Мункач (Munkatsch). А, наприклад, в грамоті Федора Корятовича, приведеній на офіційному сайті міста, його титул звучить так — Ми Феодор Корятович, милістю Божої Князь де Мункач. Хоча думаю, правильніше, напевно, фон Мункач. У 1445 році місто отримало Магдебурзьке право До 1711 року Мункач належав сімейству Ракоци (Rákóczi).
Тоді ця область називалася Мукачево-Чинадієвською домінією. Після Ракоци, з 1728 року, домінією володіли австрійський графський рід Шенборнов (Schönborn). Так було до 1928 року. Нові володарі, після не занадто теплого прийому місцевим населенням, вирішили розбавити його німецькими колоністами, яких завозили з надією, що вони прищеплять місцевим жителем свій спосіб господарювання.  Шенборни володіли домінією до 1928 року, коли вже чехословацький уряд провів земельну реформу ліквідувавши Чинадиєво-Мукачівську домінію, передавши їх фірмі «Латориця». У 1945 ліси перейшли у власність родяньскої держави, а землі передані малоземельним селянам. У 1994 році графині Кристині Шенборн-Бухгейм, дружині графа Георга-Ервіна, останнього володаря Чинадієво-Мукачівської домінії, який повернувся в 1944 році в Австрію, вдалося відвідати Мукачево. А нещодавно в Мукачеві, у зв’язку із століттям освячення головного римсько-католицького собору міста, приїжджав кардинал Крістоф Шенборн — племінник графа Георга-Ервіна

^{Центральна пішохідна вулиця Мункача-Мукачева  — вулиця Миру}

 ^{Герб міста Мукачево зліва — старий, праворуч — новий} 

^{Вулиця Ракоці, початок століття.}

^{Міська Ратуша (будови 1904 року)}

^{той же кадр, років 80 тому}

^1941-1944 

^{Центр міста}

^{Вулиця Михайлівська. приблизно початок ХХ століття}

^{Собор Успіння Богородиці}

^{Кафедральний Собор Почаєвської ікони Божої Матері}

 ^{Звінниця при Соборі}

^{Римсько-Католицький Собор}

^{Мукачево, початок ХХ століття. підпис — вулиця Fö і рісмско-католицька церква. Мабуть в Мукачеві був ще одна римо-католицька церква.}

«После освобождения территории советской армией в 1944 году, сюда снова вернулась чехословацкая власть. Президент Бенеш запретил на территории функционирование немецких, венгерских и русофильских партий…, а также официальное употребление слов «Судеты» и «Подкарпатская Русь». 26 ноября 1944 года собрание в Мукачево высказалось за присоединение к УССР. 29 июня 1945 года было подписано соглашение о присоединении Карпатской Украины к УССР, ратифицировано соглашение было 1 сентября, а договор о границе подписан 22 ноября. 4 апреля 1946 года произошёл последний обмен территорией с ЧСР, и Закарпатская Украина стала Закарпатской областью УССР (теперь — Украина) *

_{* www.wikipedia.org}

^{Храм XIII століття. Перебудований Шенборнами.      
взято з сайту mycastles.com.ua}

^{Ці ворота ведуть до палацу Ракоці — мабуть головною сім’ї в історії Мукачево.}

^{Палац Ракоци}

 ^{На будинку є меморіальна дошка, присвячена Ференцу II Ракоці}

^{Старий будинок Ракоці (ліворуч) з’єднується з новим (праворуч)}

^{Старий будинок Ракоці}

^{Прекрасні види річки Латориці.}

^{Трохи далі — жіночий монастир, про який розповідь попереду}

^{Міст через Латорицю в Мукачево. Приблизно початок ХХ століття}