Мукачев — Мукачево — Munkatsch

Використання матеріалів сайту тільки з відома автора.

Мукачево викликало враження порівняно доглянутого маленького європейського містечка. Ратуша, центральна пішохідна вулиця з маленькими особняками по сторонах, квіти, церкви. Загалом дуже приємне враження. Ну втім судіть самі, усе видно на фото. Ще одне приємне враження — від цін в місцевих ресторанах і кафе — ми довго шукали якийсь ресторан, у результаті знайшли двоповерховий, явно дорогий за місцевими мірками. Так от, ми поїли на трьох, рясно і смачно, включаючи якесь вже не пам'ятаю яке) фірмове блюдо, і обійшлося нам це в 70грн.
Але шок ще грандіозніший ми випробували у вареничній — порція вареників із сметаною і чаєм коштувала 2 грн. Так не буває…
Місту більше 1100 років. Історія міста з населенням в 82 тисячі чоловік багата на події. Це спочатку в основному угорська, потім австро-угорська територія. На німецький манер назва міста звучить Мункач (Munkatsch). А, наприклад, в грамоті Федора Корятовича, приведеній на офіційному сайті міста, його титул звучить так — Ми Феодор Корятович, милістю Божої Князь де Мункач. Хоча думаю, правильніше, напевно, фон Мункач. У 1445 році місто отримало Магдебурзьке право До 1711 року Мункач належав сімейству Ракоци (Rákóczi).
Тоді ця область називалася Мукачево-Чинадієвською домінією. Після Ракоци, з 1728 року, домінією володіли австрійський графський рід Шенборнов (Schönborn). Так було до 1928 року. Нові володарі, після не занадто теплого прийому місцевим населенням, вирішили розбавити його німецькими колоністами, яких завозили з надією, що вони прищеплять місцевим жителем свій спосіб господарювання.  Шенборни володіли домінією до 1928 року, коли вже чехословацький уряд провів земельну реформу ліквідувавши Чинадиєво-Мукачівську домінію, передавши їх фірмі "Латориця". У 1945 ліси перейшли у власність родяньскої держави, а землі передані малоземельним селянам. У 1994 році графині Кристині Шенборн-Бухгейм, дружині графа Георга-Ервіна, останнього володаря Чинадієво-Мукачівської домінії, який повернувся в 1944 році в Австрію, вдалося відвідати Мукачево. А нещодавно в Мукачеві, у зв'язку із століттям освячення головного римсько-католицького собору міста, приїжджав кардинал Крістоф Шенборн — племінник графа Георга-Ервіна

Центральна пішохідна вулиця Мункача-Мукачева  — вулиця Миру
 

 Герб міста Мукачево зліва — старий, праворуч — новий 

Вулиця Ракоці, початок століття.
 

Міська Ратуша (будови 1904 року)
 

той же кадр, років 80 тому
 

Центр міста
 

Вулиця Михайлівська. приблизно початок ХХ століття
 

Собор Успіння Богородиці
 

Кафедральний Собор Почаєвської ікони Божої Матері
 

 Звінниця при Соборі
 

Римсько-Католицький Собор
 

Мукачево, початок ХХ століття. підпис — вулиця Fö і рісмско-католицька церква. Мабуть в Мукачеві був ще одна римо-католицька церква.
 

"После освобождения территории советской армией в 1944 году, сюда снова вернулась чехословацкая власть. Президент Бенеш запретил на территории функционирование немецких, венгерских и русофильских партий…, а также официальное употребление слов «Судеты» и «Подкарпатская Русь». 26 ноября 1944 года собрание в Мукачево высказалось за присоединение к УССР. 29 июня 1945 года было подписано соглашение о присоединении Карпатской Украины к УССР, ратифицировано соглашение было 1 сентября, а договор о границе подписан 22 ноября. 4 апреля 1946 года произошёл последний обмен территорией с ЧСР, и Закарпатская Украина стала Закарпатской областью УССР (теперь — Украина) *

* www.wikipedia.org
 

Храм XIII століття. Перебудований Шенборнами.      
взято з сайту mycastles.com.ua
 

Ці ворота ведуть до палацу Ракоці — мабуть головною сім'ї в історії Мукачево.
 

Палац Ракоци
 

 На будинку є меморіальна дошка, присвячена Ференцу II Ракоці
 

Старий будинок Ракоці (ліворуч) з'єднується з новим (праворуч)
 

Старий будинок Ракоці
 

Прекрасні види річки Латориці.
 

Трохи далі — жіночий монастир, про який розповідь попереду
 

Міст через Латорицю в Мукачево. Приблизно початок ХХ століття